Урок виробничого навчання
Тема: Організація робочого місця у слюсарній майстерні. Правила безпечної
праці
Мета уроку: Засвоєння знань про організацію робочого місця, правила безпечної праці та
внутрішнього розпорядку у слюсарній майстерні. Розвивати пам'ять,
спостережливість. Виховувати працьовитість, акуратність, загальні основи
культури праці.
Об'скт навчальної праці: робоче місце учня
Обладнання: верстаки, інструмент для розмічання та різання металу (рисувалки, лінійки,
кутники, лещата, слюсарні ножиці тощо.) та інше обладнання майстерні, плакати з охорони праці.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Орієнтовний план проведення уроку
І.Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
та життєвого досвіду учнів
III. Мотивація навчально-трудової діяльності
IV. Повідомлення теми, мети,
завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу
VI. Практична робота
VII. Підсумок уроку
Хід уроку. Організаційна частина.
-
Перевірка присутніх;
-
Призначення чергових.
II. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):
1. Як
Ви гадаєте, що таке робоче місце і як воно повинно організовуватись ?
2.
Для чого потрібно робоче місце ?
3.
Яким чином була організована ваша діяльність на минулих заняттях ?
4.
Чому на виробництві робітники працюють у спеціальному одязі?
5.
3 яким матеріалом ви працювали на попередніх уроках?
III. Мотивація навчально-трудової діяльності.
В процесі виготовлення будь-яких виробів ви
будете виконувати певні операції. Для того щоб їх виконання було ефективним та
безпечним ви повинні ознайомитись з необхідною інформацією: що таке робоче
місце, яким чином воно повинно бути організовано, ознайомитись з правилами
безпечної праці.
IV. Повідомлення теми,
мети, завдань уроку
V. Вивчення
нового матеріалу.
План вивчення.
1) поняття про робоче місце;
2)організація робочого місця;
3) загальні правила безпечної праці;
1) Організувати робоче місце — означає
створити технічні умови для успішної праці на уроці. До технічних умов
належать: чистота й порядок на робочому місці, правильне розташування
верстатів, верстаків, столів, зручне розміщення інструментів і заготовок у
робочій зоні.
Робоча зона — це простір, у межах якого при зручному
положенні частин тіла (корпуса, рук, ніг,
голови) можна дістати потрібний інструмент або матеріал. Такий
простір називають максимальною зоною досяжності на робочому місці. У процесі
праці максимальну зону досяжності в горизонтальній площині враховують під час
роботи в сидячому положенні, а в вертикальній площині — під час роботи стоячи.
Якщо
правильно організувати робоче
місце, затрачується менше часу
й сил на виготовлення виробів,
підвищується продуктивність
праці.
Продуктивність праці — це кількість продукції, виготовленої за одиницю часу. Щоб досягти високої
продуктивності праці, треба додержувати правильного режиму праці й відпочинку.
Тому доцільно під час роботи організовувати невеликі перерви для відпочинку.
Крім того, виконання операцій планують так, щоб вони чергувались і не були
монотонними.
Розміщувати всі інструменти
і предмети на робочому місці треба зручно, це дає змогу економити робочий час.
Оскільки практичні завдання бувають різними, то організація робочого місця
повинна відповідати особливостям цих завдань. Чим простіша операція і менше
потрібно інструментів для її виконання, тим розміщення їх буде простішим.
Заготовки та інструменти на робочому місці розміщують у зоні простягнутої руки
(див. рис. 1). Інструменти постійного користування, що застосовуються в роботі
частіше, розміщують ближче до себе, на одному й тому самому місці (праворуч або
ліворуч, залежно від того, якою рукою їх беруть).
Робочі верстаки, тумбочки,
столи мають відповідати зростові учня, щоб він міг вільно сідати і вставати,
набирати зручного для роботи положення. Для цього або змінюють висоту верстака
(стола), або ставлять під ноги підставку.
Столярний верстак відповідає
зростові учня, якщо, стоячи біля нього, він може вільно покласти на робочу
частину верстака свої долоні.
Висота слюсарною верстака відповідає зростові
працюючого учня, якщо його зігнута в лікті рука може стояти на губках лещат
так, щоб кінці випрямлених пальців доторкались до його підборіддя.
За столом треба сидіти на
всій площині стільця, трохи нахилившись уперед. Відстань від очей до виробу, що
виготовляється, має бути ЗО. .35 см (рис. 3).
У зоні робочого місця ніщо
не повинно утруднювати виконання робочих рухів корпуса, рук, ніг, голови. Усе
потрібне розміщують у полі зору так, щоб без утруднень можна було бачити
креслення (ескіз), брати заготовки, інструменти.
Щоб успішно
виконувати доручену роботу, треба
знати правила організації праці.
Радянський учений і поет А.
К. Гастєв писав, що порядок на робочому місці — це необхідна умова для
продуктивної роботи. Він склав „Основні правила для будь-якої праці".
1. Спочатку продумай усю роботу докладно
2. Приготуй весь потрібний інструмент і
пристрої
3. Прибери з робочого місця усе зайве, а
також бруд
4.
інструменти розміщуй у строгому порядку
5. Під
час роботи знайди зручне положення тіла: коли є можливість, сідай; якщо стоїш,
то ноги розставляй, щоб була опора для тіла
6.
Входь у роботу поступово. Якщо треба добре налягти, то спочатку
приладнайся, спробуй упівсили, а потім уже берись щосили
7. Не
працюй до повної втомленості. Роби рівномірні паузи для відпочинку
8. Під
час роботи не їж, не пий. Роби це під час перерви
9. Не
треба відриватися від роботи для іншої справи Витримка
10.
Працюй рівномірно: робота приступами, зопалу псує і роботу, і твій
характер
11 Якщо робота не ладиться, не хвилюйся:
треба зробити перерву, заспокоїтись — і знову за роботу
12.
Корисно в разі невдачі роботу перервати, прибрати робоче місце — і знову
за роботу
13.
Якщо вдало виконав роботу, не намагайся хвалитись, краще потерпи
14. У
разі повної невдачі легше дивись на справу, спробуй заспокоїтись і знову
розпочати роботу
15. Закінчив роботу — прибери все до
останнього цвяха, а робоче місце вичисти.
У навчальній майстерні
учні повинні додержувати
встановлених правил внутрішнього
розпорядку.
До початку занять надіти спецодяг (халат або
фартух і нарукавники (рисі)), на голову - берет або косинку; перевірити, як
заправлені рукава, щоб не звисали. Приходити в майстерню до дзвінка, маючи при
собі зошит, олівець, лінійку, гумку. На
початку занять оглянути своє робоче місце і підготувати його до роботи.
Працювати тільки на своєму робочому місці й без дозволу майстра не залишати
його. Дбайливо зберігати інструменти, пристрої та інше обладнання; економко
використовувати матеріали, за вказівкою майстра припиняти роботу й уважно слухати
його пояснення.
Під час перерви відчинити кватирки і вийти з
майстерні. Після перерви
зайняти своє робоче
місце й продовжувати роботу.
По закінченні роботи витерти й покласти на
місце інструменти, пристрої, матеріали, прибрати робоче місце, здати готовий
виріб, почистити одяг, вимити руки. Виходити з майстерні з дозволу майстра
виробничого навчання.
Для
успішного виконання всіх трудових
завдань у майстернях треба добре засвоїти й акуратно виконувати правила
безпечної роботи.
1.
Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати волосся,
заправити кінці косинки.
2.
Перевірити стан робочого місця, наявність і справність інструментів.
3. Не
залишати робоче місце без дозволу майстра.
4. З
інструментами й матеріалами поводитись обережно.
5.
Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим.
6. Не
крутити без потреби ручки й важелі верстатів і верстаків, без дозволу майстра не вмикати електричні прилади й устаткування.
7. Не
складати на робочому місці непотрібні інструменти й матеріали.
8.
Роботу можна виконувати тільки справними інструментами.
9.
Прибирати робоче місце щіткою (не можна здмухувати або змітати руками
стружки, ошурки, тирсу).
VI. Практична робота
6.1 Вступний інструктаж
Завдання . Ознайомитися із обладнанням в майстерні.
майстер,
застосовуючи метод демонстрації, спільно
з учнями, з'ясовує
які інструменти та обладнання знаходяться в майстерні.
6.2 Заключний
інструктаж
Майстер
просить учнів уважно
переглянути отриману інформацію
і коротко обговорити такі
питання:
1.Навіщо потрібне робоче місце?
2.Чому так важливо правильно встановити висоту
верстака?
З.Чому необхідно додержуватись правил
безпечної праці?
VII. Підсумок уроку.
7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань,
виконаної роботи)
1. Що
нового ви дізналися на уроці?
2. Чи
можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких
умов це може бути?
7.2 Заключна частина:
- виставлення
оцінок за роботу на уроці;
домашнє завдання: повторити правила безпечної
праці та організації робочого місця в слюсарній майстерні.
Урок виробничого навчання
Тема: Інструменти та пристрої для роботи з
листовим металом
Мета уроку: Засвоєння знань про слюсарні вимірювальні та допоміжні інструменти.
Формування знань про інструменти та пристрої для роботи з листовим металом.
Розвивати пам'ять, цілеспрямованість, увагу. Виховувати основи культури праці.
Об'єкт навчальної праці: канцелярський бокс для олівців
Обладнання: Інструменти для розмічання
(рисувалка, кутник, бородок, кернер тощо ) та пристроїв для роботи з листовим
металом (лещата, оправки, слюсарні ножиці).
Тип уроку: Комбінований
Орієнтовний план проведення уроку
І.Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань та
життєвого досвіду учнів
III. Мотивація навчально-трудової
діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу
VI. Практична робота
VII. Підсумок уроку
Хід уроку
І.Організаційна частина.
- Перевірка
присутніх;
- Призначення
чергових.
II. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):
1.
Назвіть які інструменти ви знаєте.
2.
З яким інструментом ви працювали у раніше?
3.
Що таке інструмент? Яке його призначення? Який ви знаєте інструмент для
листового металу9
III. Мотивація навчально-трудової діяльності.
Майстер нагадує учням, що раніше вони ознайомились з
тим, як обробляють вироби з металу. На уроках виробничого навчання у слюсарній
майстерні вони можуть навчитись працювати з більш складним інструментом,
конструювати і виготовляти відповідно більш складні вироби. Наприклад це можуть
бути речі побутового призначення , інструмент тощо. Здобуті знання та уміння
можуть також стати у нагоді в повсякденному житті. Майстер демонструє
об'єкти праці виготовлені
учнями і запитує
чи хочуть вони виготовляти такі речі? Якщо так, то
цьому необхідно навчатись.
IV. Повідомлення теми,
мети, завдань уроку
V. Вивчення нового
матеріалу: План вивчення.
1) інструменти для розмітки;
2) допоміжні пристрої;
3) інструменти.
І) Інструменти для розмітки
Вироби виготовляють за
технічним рисунком, який спочатку читають, а потім розмічають на металі.
Розмітку виконують за
допомогою таких інструментів.
Рис.
1 Інструменти для розмітки
1. Масштабні лінійки виготовляють із сталі у вигляді тонкої
стрічки. Користуються ними
для вимірювання розмірів і нанесення рисок під час розмічання.
На одному боці лінійки зліва
направо нанесені міліметрові поділки. Кожні п'ять міліметрів відділені довшими
поділками, а кожні десять ще довшими, біля яких
проставлені числа, що вказують сантиметри.
2. Кронциркуль застосовують для
вимірювання розмірів круглих деталей.
3. Рисувалку використовують для нанесення
рисок на металі.
4. Кутник слюсарний застосовують для
розмічання на металі прямих кутів.
5. Розмічальний циркуль використовується
при розмічанні кресленні кола і дуги.
6. Кернер — це стальний стержень
діаметром 8—13 мм із загостреним кінцем. Він призначений для нанесення
на заготовці невеликих заглиблень-лунок в центрі намічених отворів і на лініях
розмітки
7. Бородок (пробійник) -
стальний стержень діаметром 8—13 мм із обрізаним конічним кінцем. Він
призначений для утворення в заготовці невеликих отворів. При вирубуванні
отворів лист жерсті кладуть на торець дерев'яного бруска і ударяють молотком по
бородку.
2) Допоміжні
пристрої
Лещата — слюсарний пристрій, що призначений для утримання
заготовки в необхідній позиції в процесі виконання технологічної операції.
Лещата (рис. 2) мають дві губки: рухому 2 і нерухому і. Між губками затискують
заготовку, яку треба обробити. Щоб затиснути її в лещатах, обертають вороток 4,
тримаючи його так, як показано на малюнку. Не слід вільно відпускати вороток,
бо він може впасти і верхньою потовщеною частиною прибити палець.
Добре затиснуту в лещатах
заготовку можна розрубати, розрізати, зігнути, закрутити чи обпиляти.
Звільнюючи затиснуту заготовку, її підтримують, щоб вона не впала на ноги.
Слюсарна плита - чавунний відливок призначений для виконання допоміжної ролі під час
операцій, що потребують горизонтального розміщення заготовки (розмічання,
гнуття, вирівнювання, рубання).
Оправки — слюсарне приладдя для гнуття та надання металевим заготовкам відповідних
форм.
3) Інструменти
Зубило - це металевий стержень, виготовлений з інструментальної високоякісної
сталі. У ньому розрізняють робочу частину з ріжучою кромкою (лезом), стержень і
головку. Робоча частина маг форму клина. Лезо зубила загострюють під різними
кутами. Чим твердіший метал, тим кут загострювання більший: для сталі 60°. а
для алюмінію і міді 30°...45°.
Ножиці слюсарними (ручні,
важільні, електричні) призначені для різання
(поділу) ножицями тонколистового металу на частини
Рис. 2. Лещата
Киянка (дерев’яний молоток) - призначений для гнуття або вирівнювання тонкого та м'якого листового
металу
Напилок — це багатолезовий різальний інструмент, що призначений для обпилювання
матеріалу і отримання порівняно високої точності і малої шорсткості поверхні
заготовки (деталі) що обробляється.
VI. Практична
робота
6.1 Вступний інструктаж
Завдання. Ознайомитися із прийомами та правилами коректного та безпечного
використання інструментів та пристроїв для роботи з листовим металом та дротом
в слюсарній майстерні.
Майстер, застосовуючи метод
демонстрації, спільно з учнями, з'ясовує які інструменти та обладнання
знаходяться в майстерні.
6.2 Заключний
інструктаж
Майстер просить учнів коротко обговорити такі
питання:
1 .Що спільного в будові та призначенні
ріжучих інструментів?
2.Що спільного в принципі дії всіх ріжучих
інструментів?
З.У чому головна відмінність вказаних
інструментів?
VII. Підсумок уроку.
7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань,
виконаної роботи)
1. Що
нового ви дізналися на уроці?
2. Чи
можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких
умов це може бути?
7.2 Заключна частина:
виставлення оцінок за роботу на уроці;
-
домашнє завдання: повторити
правила безпечного використання розмічальних та різальних
інструментів.
Урок виробничого навчання
Тема: Прийоми розмічання на листовому металі. Підготовка до розмічання
Мета уроку: Засвоєння знань про прийоми розмічання. Формування знань про прийоми
розмічання заготовки виробу на листовому металі та підготовчі роботи до
розмічання та вмінь коректного використання розмічальних інструментів, та
економного розмічання заготовки. Розвивати акуратність, точність під час
виконання графічних зображень. Виховувати основи культури праці.
Об'єкт навчальної праці: канцелярський бокс для олівців.
Обладнання: масштабна лінійка, кутник, рисувалка, кернер, циркуль, молоток.
Тип уроку: Комбінований
Орієнтовний план проведення уроку
І.Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
та життєвого досвіду учнів
III. Мотивація навчально-трудової
діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу
VI. Практична робота
VII. Підсумок уроку
Хід уроку
І.Організаційна частина.
-
Перевірка присутніх;
-
Призначення чергових.
II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.учнів
(методом бесіди з'ясовують питання):
1. Що
таке креслення?
2. Для чого потрібно розмічання?
3.
Чому ми повинні використовувати відповідний інструментарій?
III. Мотивація
навчально-трудової діяльності.
Майстер нагадує учням, що
для якісного виконання виробу
однією з найважливіших умов є
коректне перенесення зображення майбутньої деталі з графічної роботи на
заготовку. Яким чином важливість цієї операції відображена у народній
творчості.
IV. Повідомлення
теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення
нового матеріалу. План проведення.
1) підготовка заготовки до розмічання;
2) прийоми розмічання на листовому металі;
3) побудови розгортки об'ємних виробів;
1) На виробництві переважна більшість
матеріалу надходить на обробку у вигляді заготовок. Підбираючи заготовку для
розмічання розгортки, необхідно:
-
Встановити придатність заготовки
для виготовлення з
неї виробу (перевірити розміри з
урахуванням припусків на обробку);
-
Перевірити, цілісність заготовки (тріщин, надломів,...)
-
Підготовити заготовку до розмітки:
а) очистити від бруду та
іржі металевою щіткою або наждачним папером; б) покрити
(за необхідністю) поверхню
заготовки крейдовим розчином
або розчином мідного купоросу
2) Заготовку треба спочатку розмітити, тобто
накреслити на ній у натуральну величину осьові і контурні лінії, чітко
позначити центри отворів майбутнього виробу. Розмічати треба точно й акуратно,
бо від цього залежить якість виготовленого виробу.
Ви вже вивчали такі
інструменти для розмічання металів як лінійки, кутники, рисувалки. Рисувалки
виготовляють з твердої сталі і добре загострюють. Діаметр їх 3—5 мм.
Розглянемо тепер такі
інструменти для розмічання металів, як слюсарний циркуль і кернер. При
розмічанні за допомогою розмічального циркуля креслять різні кола і дуги.
Кернер — це стальний стержень діаметром 8—13 мм із загостреним кінцем. Він
призначений для нанесення на заготовці невеликих заглиблень - лунок в центрі
намічених отворів і на лініях розмітки.
Для прискорення розмічання і
тоді, коли треба нанести контури деталей, використовують шаблони
Для розмічання треба
приготувати інструменти та заготовки для виготовлення деталі. Уважно вивчити
креслення визначити за товстими лініями контури деталі і перевірити, чи
проставлені всі потрібні розміри. Прочитати розміри довжини і ширини деталі.
Оглянувши і вимірявши
заготовку, визначити, чи придатна вона для виготовлення деталі, чи ні. Розміри
заготовки повинні бути з припуском на обробку. Іноді, щоб краще були помітні
лінії розмітки, поверхню металу покривають лаком або фарбою.
Розмічати треба економно,
щоб як найменше витрачалось металу на виготовлення виробів тому що, це в свою
чергу зменшує вартість собівартість виробу і є одним з найважливіших аспектів
підчас обґрунтування вибору об'єкта праці.
Розмічаючи той чи інший
виріб, на заготовці вибирають місце для базової лінії, від якої будують контури
виробу. Якщо заготовка має рівні кромки, то одну з них беруть за базову лінію і
тоді розмічають від цієї кромки. Нехай, наприклад, треба розмітити прямокутник
для побудови коробки або совка. Розглянемо три можливі випадки розмічання
залежно від форми даної заготовки.
Перший випадок. Заготовка
має дві рівні кромки, розміщені під прямим кутом одна до одної. Взявши за
базові лінії кромки, відкладають ширину розгортки прямокутника і її довжину.
Потім будують дві протилежні сторони прямокутника.
Другий випадок. На заготовці
є одна рівна кромка, яку беруть за базову лінію. На цій кромці відкладають
розмір однієї із сторін прямокутника і до неї добудовують весь прямокутник.
Третій випадок. Усі кромки
заготовки нерівні. Проводять посередині заготовки лінію, яка буде базовою. На
цій лінії відкладають довжину прямокутника. За допомогою кутника проводять
лінії під прямим кутом до базової лінії. На цих лініях відкладають розміри
сторін прямокутника, та замикають контур.
Під час розмічання деталі,
точно масштабною лінійкою відкладають усі розміри. Найменша помилка при цьому
зіпсує всю роботу, бо деталь, виготовлена за неправильною розміткою, матиме
спотворений вигляд і буде забракована.
Розглянемо на прикладі, як
правильно відкладати розміри масштабною лінійкою. Нехай на жерстяній заготовці
треба провести лінію завдовжки 50 мм на відстані 17 мм від кромки заготовки.
Для цього прикладають лінійку так, як показано на малюнку, а) і проводять
рисувалкою коротеньку риску біля кінцевої кромки лінійки. Переміщають лінійку в
інше положення б) і проводять ще одну коротеньку риску. Потім прикладають
лінійку до двох, нанесених рисок і сполучають їх, провівши рисувалкою лінію.
Після цього прикладають лінійку до проведеної лінії і рисувалкою роблять
позначки
Щоб не допустити браку в
роботі, після закінчення розмічання ще раз перевіряють відповідність і
правильність усіх розмірів.
Рис. 1. Послідовність розмічання
Розмічання кола
Коли треба виконати розмітку
кола або його частини, спочатку розмічають його центр. Розглянемо це на
прикладі розмічання кришки циліндра, ескіз якої зображено на малюнку. Вимірюють
лінійкою довжину і ширину заготовки і визначають, чи придатна вона за розмірами
для виготовлення кришки. За допомогою лінійки і рисувалки відкладають половину
розміру довжини заготовки і наносять лінію 1. Відкладають половину ширини
заготовки і наносить лінію 2. У місці перетину цих ліній кернером намічають
центр кола кришки.
Кернування виконують так. У
ліву руку беруть кернер, а п праву - молоток.
Рис. 2. Розмічання отворів
Рис. 3. Розмічання кола
Підносять кернер до місця
перетину, ліній і боком опускають його вістря на перетин. Спираючись вістрям на
точку перегину ліній, надають кернеру вертикального положення і молотком
ударяють по ньому. Після першого удару оглядають утворену лунку. Якщо вона
збігається з точкою перетину ліній, розмітку центра виконано правильно, якщо не
збігається - кернування повторюють спочатку.
Коли треба поглибити лунку,
в неї встановлюють вістрям кернер і один раз ударяють молотком. Ударяти по
кернеру два чи більше разів не можна, бо після кожного удару кернер підскакує і
вістря його утворює нову лунку. А для точного розмічання потрібна тільки одна
лунка.
Недодержання цього положення
може призвести до зайвих лунок (центрів розмічуваних кіл), а отже, і до
невірного розмічання заготовки.
Після розмічання центра кола
беруть розмічальний циркуль і розводять його ніжки так, щоб відстань між ними дорівнювала
радіусу кола. Цю відстань вимірюють лінійкою. Впевнившись в тому, що циркуль
встановлено правильно, одну його ніжку опускають у лунку центра кола. Правою
рукою тримають циркуль за головку, а лівою беруть за вільну ніжку і описують
нею лінію. Рукою, що тримає головку циркуля, натискують на ніжку, встановлену в
лунку центра кола. Якщо цього не зробити, циркуль зіскакуватиме з місця і
якість розмітки погіршиться.
Часто розмітку на металі
виконують за шаблоном, який можна вирізати
з цупкого паперу
або картону. Перевага такого методу полягає у швидкості розмітки великої
кількості однакових деталей, що в свою чергу підвищує продуктивність праці за
рахунок високої ефективності трудової діяльності та зменшує собівартість
виготовленої продукції.
Шаблон виготовляють так: на
картоні або на цупкому папері креслять виріб або окремі його деталі і акуратно
їх вирізують. Готовий шаблон накладають на метал і обводять його контури
рисувалкою. На металі залишиться розмітка виробу.
3) В слюсарній справі часто
доводиться виготовляти об'ємні вироби із листового металу. При розмічанні таких
заготовок потрібно вміти вірно обирати розміри, щоб після вирізання і згинання
виріб прийняв необхідну форму та розміри. Для знаходження дійсних розмірів
заготовок потрібно виконати розгортку виробу, тобто зобразити його контури на
площині ( на листі жерсті)
Наприклад, розгортка
циліндра на площині - це прямокутник висота якого дорівнює висоті циліндра, а
довжина - довжині окружності основи циліндра.
При виконанні повної розгортки
потрібно враховувати припуск, потрібний на утворення шва. Більшість виробів із
жерсті мають декілька згинів. Розгортку такого виробу виконувати складніше, ніж
розгортку циліндра. Знайомлячись із будовою куба, бачимо, що він має 6
однакових граней. В розгортці куба до розмірів граней додають припуск на шов (
для з'єднання ). Лінії розгортки, по яким проводять згинання, називаються
лініями згину.
Виконання розмітки на
листовому металі виконують як інструментами для розмітки (лінійка, кутник,
кернер,... ), так і по шаблону.
Послідовність розмічання
1.
вивчити креслення деталі ( виробу );
2.
визначити базову лінію, від якої будуть відкладатися всі розміри;
3.
за допомогою
лінійки, рисувалки чи
циркуля перенести розміри
на заготовку.
Проводять спочатку всі
горизонтальні лінії, а потім вертикальні.
Далі проводять похилі лінії,
окружності та заокруглення;
4.
накреняють центри отворів в розгортках;
5.
перевіряють правильність розмітки по кресленню;
6. на
заготовках із білої жерсті, оцинкованого заліза, а також із м'яких металів
(алюмінію, міді) лінії розмічають олівцем;
7. при
розмічанні за шаблоном необхідно: а) наложити шаблон на заготовку та обвести
його зовнішній контур рисувалкою; б) розмітити лінії згину та місця отворів по
кресленню інструментами.
VI. Практична
робота
6.1 Вступний інструктаж
Завдання 1. Виконати розмітку деталей, що необхідні для виготовлення виробу.
Завдання
2. Виконати розмітку кола та розгортку куба
6.2 Поточний
-
Слідкувати за економністю використання матеріалу
-
Додержуватись правил техніки безпеки при роботі з листовим металом
6.3 Заключний
Аналіз виконаних робіт, відзначення кращих.
VII. Підсумок уроку.
7.1
Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)
1. Що
нового ви дізналися на уроці?
2. Чи
можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких
умов це може бути?
7.2 Заключна частина:
виставлення оцінок за роботу на уроці;
домашнє завдання: повторити правила
розмічання, правила безпечної роботи з листовим металом.
Урок виробничого навчання
Тема: Технологія виготовлення деталей
Мета уроку: Засвоєння знань про технологію виготовлення виробів
з дроту та тонколистового металу. Формування
знань про технологію виготовлення виробів з дроту та листового металу.
Розвивати працелюбність, працьовитість Виховувати акуратність,
дисциплінованість та основи культури праці.
Об'єкт навчальної праці: совок.
Обладнання: Масштабна лінійка, олівець, рисувалка, ножиці, заготовка, лещата, молоток,
зубило.
Матеріали: Жерсть (1 мм), дріт (2мм).
Тип уроку: Комбінований.
Орієнтований план проведення уроку
I. Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
III. Мотивація навчально-трудової діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу
VI. Практична робота
VII. Підсумок уроку
Хід уроку
I. Організаційна частина.
—
Перевірка присутніх;
-
Призначення чергових.
II. Актуалізація опорних
знань (методом «мікрофон» з'ясовують питання):
1. Перерахуйте операції (у відповідній
послідовності), які необхідно виконати під час виготовлення вашого проекту.
2.
Чому, на вашу думку, вони повинні відбуватись саме в такій
послідовності?
3. Які ви знаєте робітничі професії, назвіть
професії ваших батьків?
III. Мотивація навчально-трудової діяльності
Уміння, які ви отримаєте на цьому уроці
можуть стати вам у нагоді не лише для реалізації вашого проекту, але й для
виконання тих робіт, які завжди є необхідною умовою успішного ведення
домашнього господарства.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу. План вивчення.
1) поняття про технологію виготовлення
виробів з дроту.
2) поняття про технологію виготовлення
виробів з листового металу.
1) З дроту можна виготовити багато різних і
корисних виробів. Але перш ніж розпочати роботу, дріт треба акуратно випрямити.
Короткі куски дроту випрямляють молотком, легенько постукуючи по випуклих
місцях, або плоскогубцями. Тонкий дріт випрямляють за допомогою спеціального
присгрою або стержня, затиснутого в лещатах.
Мідний і алюмінієвий дріт правлять киянкою.
Гнути тонкий дріт можна
круглогубцями, плоскогубцями, а також за допомогою пристроїв. Відрізують дріт
кусачками.
Спіральні витки намотують на
круглі стержні. Стержень разом з одним кінцем дроту затискують у
лещатах. Потім, натягуючи дріт, щільно, без пропусків, укладають виток до
витка. Якщо розрізати спіраль, витки розпадуться на кільця. Із кілець можна
зробити ланцюжки; кільця використовують також для підвішування завіс, портьєр
та ін.
Із дроту
завтовшки до 2 мм можна
виготовити головоломки. Для
цього головоломку треба чітко намалювати на папері, потім зігнути.
Навчившись випрямляти, гнути, намотувати й
різати дріт, можна виготовляти з нього різні корисні вироби.
2) Перш
ніж розпочати виготовлення
виробу, треба розібратися в
готовому малюнку або створити новий,
потім вибрати матеріал для
заготовки. Виготовляючи вироби з жерсті,
її випрямляють киянками на металевій плиті, а дуже тонкі листи (до 0,2
мм) дерев'яними брусками. На випрямленій
заготовці роблять розмічання, потім по рисках вирізують виріб. Жерсть розрізують
слюсарними ручними ножицями. Спочатку вирізують основну заготовку, потім — усі
інші сторони по рисках розмітки. Після цього починають згинати заготовку на
відповідній оправці.
Розрізуючи і згинаючи метал,
будьте уважні, щоб не поранити руки. Під час різання підтримуйте пальцями лівої
руки матеріал не ближче ніж за 30мм від лінії різання. Заготовку треба
періодично пересувати ближче до осі ножиць, щоб зменшити зусилля різання.
Щоб виготовляти об'ємні
вироби з жерсті, треба вміти користуватись кресленнями, розмічати заготовки,
вирізувати і згинати метал по лініях розмічання, з'єднувати окремі деталі і
частини виробу фальцьовим швом, заклепками, точковим електрозварюванням, виконувати
антикорозійну обробку або фарбувати та лакувати.
Часто один предмет
виготовляють із різних матеріалів: деревини, жерсті, дроту, органічного скла
тощо.
3) 3 листовим металом працюють люди різних
професій: жерстяники, слюсарі-вентиляційники, покрівельники, штампувальники та
багато інших. Без людей названих професій не можуть працювати машинобудівні і
приладобудівні підприємства, галузі літакобудування і харчова промисловість.
Кожен з вас може назвати чимало виробів з чорного і
кольорового листового металу, що
використовуються в побуті.
Це відра, чайники, самовари, баки
для питної води, тази, вентиляційні і водостічні труби та ін.
Усім, хто працює з тонким
листовим металом, треба знати види і властивості матеріалів, способи
користування інструментами, пристроями, верстатами, правила і способи обробки
заготовок, послідовність виготовлення виробів, вимоги до їх якості.
Багато виробів із жерсті
мають складну форму, тому не кожний зможе їх виготовити. Для цього потрібні
знання не тільки шкільних предметів, а й спеціальна підготовка.
Чим краще людина володіє
таємницями обробки жерсті, тим вища її кваліфікація.
VI. Практична робвта.
6.1 Вступний інструктаж.
Завдання.
1.Вирізати ножицями заготовки для совків.
-
Виконати заклепки з дроту.
- Виконати
складання канцелярського боксу
6.2 Поточний
інструктаж.
Під час роботи звертати увагу учнів на те,
щоб:
-
заготовку слід тримати лівою рукою, не ближче ніж за 10 см від прорізу;
-
заготовка під час роботи повинно рухатись точно перпендикулярно до
площини ножиць;
-
при різанні всю увагу необхідно зосередити на лінію розмітки.
6.3 Заключний інструктаж.
-
знову звернути увагу дітей на дотримання правил безпеки (повторюють
учні);
-
перевірка виконаного завдання;
-
визначення найкращої роботи
VII. Підсумок уроку.
7.1
Рефлексія (методом «мікрофон»)
1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чи
можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких
умов це може бути?
7.2 Заключна частина:
—
виставлення оцінок за роботу на уроці;
— домашнє
завдання: повторити матеріал
про технологію виготовлення виробів з дроту та листового
металу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий